Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2015 року м. Київ К/800/34499/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Кочана В.М., Олексієнка М.М.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 3 лютого 2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2011 року,

встановив:

У жовтні 2010 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області (далі - управління ПФУ) про визнання неправомірними дій щодо неправильного обчислення пенсії за віком, зобов'язання зарахувати до страхового стажу у пільговому обчисленні час проходження військової служби у Камчатській області (7 років 8 місяців 7 днів) і провести перерахунок пенсії за віком з 8 лютого 2010 року.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 3 лютого 2011 року позов задоволено: визнано протиправною відмову управління ПФУ в зарахуванні ОСОБА_4 до загального трудового стажу при призначені пенсії за віком на загальних підставах стаж проходження військової служби у Камчатській області з 10.11.1981 р. по 17.07.1989 р. (7 років 8 місяців 7 днів) у кратному пільговому обчислені - один рік за півтора роки, зобов'язано зарахувати та перерахувати призначену пенсію з урахування пільгового (кратного) обчислення періоду служби з 8 лютого 2010 року.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 11 серпня 2011 року скасував рішення суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовив.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині визначення кратності пільгового обчислення вислуги років - один рік за півтора роки та рішення суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилався на те, що чинним законодавством України і законодавством колишнього СРСР передбачено зарахування в пільговому обчисленні стажу військової служби в районах Крайньої Півночі з розрахунку один місяць служби за два місяці.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19 лютого 2015 року залишив без змін постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року, погодившись з апеляційним судом в тому, що при призначенні пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено зарахування до страхового стажу періоду проходження військової служби у Камчатській області в пільговому (кратному) розмірі. Таке зарахування позивачу було враховано раніше при призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Постановою Верховного Суду України від 23 червня 2015 року скасовано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2015 року та направлено справу на новий касаційний розгляд з мотивів неоднакового і неправильного застосування касаційним судом норм матеріального права щодо зарахування до страхового стажу періоду проходження військової служби в районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні.

В силу частини першої статті 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 16.11.1969 р. по 17.07.1989 р. проходив військову службу в Радянській Армії, в тому числі з 10.11.1981 р. по 17.07.1989 р. - в м. Петропавловськ-Камчатському, яке віднесено до району Крайньої Півночі колишнього СРСР. За розрахунком органу Міністерства оборони України від 24.03.1999 р., позивач при звільнені з військової служби мав загальну вислугу 27 років з урахуванням пільгового обчислення вислуги (один місяць служби за два місяці) за час служби в районі Крайньої Півночі. Виходячи з вказаної вислуги, позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перебуваючи з 01.01.2007 р. по 01.03.2010 р. на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

З 08.02.2010 р. позивачу за його заявою призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи із загального трудового стажу 33 роки 1 місяць 19 днів, в тому числі строку військової служби 19 років 8 місяців 2 дні, тобто без пільгового обчислення військової служби за час служби в районі Крайньої Півночі.

Статтею 4 Закону України від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1788-XII) передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей встановлюються Законом України про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Їм надається також право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом, незалежно від місця проходження військової служби. При цьому всі види грошового забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ враховуються нарівні із заробітною платою робітників і службовців.

За змістом пункту "в" частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба, незалежно від місця проходження служби.

Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV встановлено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Частиною першою статті 52 Закону СРСР від 14.07.1956 р. "Про державні пенсі"» визначено, що пенсійне забезпечення генералів, адміралів, офіцерів, військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу надстрокової служби і прирівняних до них осіб, а також пенсійне забезпечення їх сімей здійснюється в порядку і розмірах, встановлених Радою Міністрів СРСР.

Питання обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, було врегульовано Положенням про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 р. № 590 (далі ? постанова № 590), указами Президії Верховної Ради СРСР від 01.08.1945 р. "Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі", від 10.02.1960 р. "Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", від 26.09.1967 р. "Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" та Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967 р. № 530/П-28.

Крім того, пунктом 6 постанови № 590 передбачалося, що пенсійне забезпечення генералів, адміралів, офіцерів, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби, осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР, а також пенсійне забезпечення сімей цих осіб здійснюється в порядку і розмірах, що встановлюються Радою Міністрів СРСР.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1982 р. № 986 з метою усунення множинності нормативних актів про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і їх сімей, спрощення порядку обчислення їм пенсій і відповідно до статті 52 Закону СРСР "Про державні пенсії" затверджено Положення про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та їх сімей, відповідно до якого особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, звільненим з діючої військової служби, можуть призначатися пенсії за вислугу років чи по інвалідності, а в разі одночасного виникнення права на декілька видів пенсій пенсія по старості призначається відповідно до вимог Закону СРСР "Про державні пенсії".

В пункті 55 цього Положення зазначалось, що окремі періоди служби при обчисленні вислуги років для призначення пенсій зараховуються на пільгових умовах: один місяць служби в Камчатській області за два місяці.

При цьому згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.

У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Однією з соціальних пільг, визначених державою такій категорії громадян України, є обчислення вислуги років (часу проходження військової служби) на пільгових умовах для призначення пенсій.

Період проходження військової служби, що зараховується до вислуги років, зокрема, на пільгових умовах, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей"

Згідно з цим порядком до вислуги років зараховується дійсна військова служба у Радянській Армії, яка відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалась до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, і її обчислення (у тому числі на пільгових умовах) має здійснюватися у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо постановою не передбачено більш пільгових умов (абзац дев'ятий пункту 1 постанови № 393).

Окрім того, вислуга років, яка була обчислена для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перегляду не підлягає (пункт 5 постанови № 393).

Таким чином, як законодавство колишнього СРСР до 1 січня 1991 року, так і законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, передбачали пільгове (кратне) обчислення періоду проходження особами військової служби в районах Крайньої Півночі колишнього СРСР.

У зв'язку з цим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності відмови управління ПФУ зарахувати до стажу позивача строк військової служби на півострові Камчатка у кратному (пільговому) розмірі.

Проте суд першої інстанції помилково визначив кратність обчислення вислуги років з розрахунку один рік за півтора роки, пославшись на Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 р. "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", який регулює питання обчислення трудового стажу робітників і службовців, тоді як кратне обчислення вислуги років військовослужбовців передбачено постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1982 р. № 986 і становить один місяць служби за два місяці.

За наведених обставин та виходячи з приписів пункту 4 частини першої статті 223, статті 225 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення кратності обчислення вислуги років, а рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню у повному обсязі.

Керуючись статтями 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 3 лютого 2011 року змінити в частині визначення кратності обчислення вислуги років ОСОБА_4 за період військової служби з 10.11.1981 р. по 17.07.1989 р., якою вважати один місяць служби за два місяці.

В решті Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 3 лютого 2011 року залишити без змін.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2011 року скасувати.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Кочан В.М. Олексієнко М.М.